Бетонна крига

                                                             [i]Із  собою  -  без  масок...
[/i]
Дозволь  собі  надмінне  -  говорити...
Про  біль  і  стужу,  радості  і  жаль.
Дозволь  собі,  трояндо,  знову  жити...
Шипи  віп'ялись  в  синьо-білу  даль...

Кричи  про  нішу,  ту  що  зводить  брами,
Волай  про  повінь,  ту  що  жне  міста.
Надміру  сива,  ти  в  полоні  гами:
Чужа  між  тіл,  але  навік  своя...

Ти  чуєш  інших,  хай  не  розумієш,
Ти  знаєш  ночі:  їм  належить  світ...
Люби  росою,  так  як  ти  умієш.
Є  тільки  дощ  і  твій  прозорий  квіт...
                                                                         28.11.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2024
автор: Сара Ґоллард