вологий простір
прикмети риб
плавальні міхури з гелієм
що здіймають вгору
розмотані ниточки поглядів
листяний шурхіт плавців чи зябер
між світловими рифами міст
перетікання дійсного в уявне
й навспак
наче сон у труському автобусі
мабуть лиш ошуки пошуків
оце важке рибне дихання
розігране танцем вітру на
слухових кісточках
чуєш його —
і мимоволі тягнуться руки —
вкинути невидиму рибину
назад у воду
але закороткі —
лиш гойдаються на прив’язі кулаки —
мов фобос і деймос
на орбіті червоного серця
воно риб’ячим оком
першим з усього тіла
наливається кров’ю
02.11.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2024
автор: Тарас Яресько