Це берег зітхає? Чи спогад, якому затісно,
Коли він маршрутом колишнім піщаним веде.
Хоч долі сплетіння давно розійшлося... Ми різні...
Слідкую чомусь, як раніше, із ким ти і де.
Відчуєш: про тебе озерне проллється, безкрає,
Щось тепле рядок ворухне, розіллється без меж..
Читаєш... і берег зітхає? То спогади, знаю...
Пірнаєш у лірику? Згадуєш двох нас? Я теж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2024
автор: Білоозерянська Чайка