із-під завалів наші голоси
зовуть, як перелітні гуси
з-за хмар, журливі і сумні,
бездомні гуси перелітні
наш дім – в огні
наша земля – в огні
наші шляхи небесні
споконвічні –
в огні
ночі і дні
ночі і дні над нами
ростуть завали
цегляні
й бетонні –
мільйоно-тонні
а з-під завалів кличуть голоси:
…спаси…
голосять молитви,
гукають допомоги
вдень і вночі...
ви, хто забули Бога,
відводьте очі,
встромляйте зір собі під ноги
і йдіть, що вам до того,
до криків-хрипу сірих і убогих –
така в них доля…
…повільно обертається земля,
і сонце сяє –
ідіть:
кому яка судилась доля –
ніхто не знає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Валя Савелюк