(Митцям-борцям за волю України, що загинули в часи сталінських репресій у 20-30р.р. двадцятого століття. Ввійшли в нашу історію як представники Розстріляного відродження)
О, скільки ж їх не вийшло з поля бою,
Де волю рятували, як могли,
Повінчані зі словом і любов’ю
Вони не вбули рабства кандали.
Це ті, кому боліла Україна,
Тож їй служили словом і життям,
Перед Кремлем не стали на коліна –
Зерном були добірним – не сміттям.
Пройшовши Зауралля й Сандармохи*,
Дух Українця кожен з них зберіг,
За свій народ ніс у душі тривогу,
Але не повернувся із доріг.
Це ті митці, що словом засівали
Душ українських широченний лан,
Ймена катів народу називали,
Що для москви виконували план.
Вони – сторожові театру й мови,
І нації надійні вартові,
Їх імена уписані… їх кров’ю
В історії сторіночки нові.
21.12.2024.
* – Сандармох — урочище в Росії, де за тиждень вбили понад 200 українців, а 3 листопада 1937 року представники НКВС розстріляли найбільше представників української інтелігенції: серед них були Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш та Микола…
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Ганна Верес