[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LWSraZyLxnw[/youtube]
Зламала гілочку вишневу,
На стіл поставила у склянку.
Чекати буду цвіт рожевий,
Весняні дні будуть на згадку.
Вона недавно ще цвіла,
Тепер укрив зимовий цвіт.
У неї спокій відняла,
Побачить вдруге мрію квіт.
У хаті затишно і тепло,
В надії цвіту я діждусь.
Та знаю: буде це нелегко,
В весну минулу повернусь.
Щодень чекала свою мрію.
Чому ж не хоче все ж цвісти?
Не відпущу свою надію,
Із нею легше в житті йти.
Та раптом тут прийшла відгадка:
В житті весна цвіте лиш раз.
А я це знала, та вагалась:
Можливо, цвіт ще другий дасть.
На ранок сталось, як бажалось:
Рожевим гілка зацвіла.
Я довго цвітом милувалась,
Мабуть, цвіте і другий раз
Цвіти, кохання, ніжним цвітом,
На зиму цю ти не зважай,
Не дозволяй коханню тліти,
Тримай міцніш, не відпускай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Н-А-Д-І-Я