на призьбі давній призьбі тихій
чуттєвий слід старих сигар
нехай обходить віра сикхів
його повз час як Елюар
моїх рамен твоїх зап’ясток
вогню блакитної чалми
як пристрасть що стає баластом
як забобонні алярми
на теплій призьбі однобокій
під місяцем самотніх втрат
пролий сльозу на шлях широкий
як кров невдаха-конокрад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: bloodredthorn