Пустився дощ серед Зими,
Умився Сніговик слізьми:
-Ой, де ж ти,Зимонько кохана,
Рятуй Морозе, бо розтану.
Зроби із дощових краплинок
Прозоре крижане намисто.
Вітрець, ти холодом подми,
Сніжком закутай-обніми.
І подарує хай для мене
Ялинка віяло зелене.
На радощах гопака вріжу,
Чим вас та дітвору потішу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський