Стискає душу засмучену
Біль прожитих нами років.
Хтось нову купляє перуку,
Стару дуже швидко зносив.
Ці руці, на все загребущі...
Працюють і вдень, і вночі.
Дерева в садах їх родючі,
Чудові дають врожаї.
З чистого золота яблучка,
Ростуть за любих всі умов.
Чи вечір, чи темна ніченька,
Шалена сп'яняє любов.
Хіба він колись зупиниться?
Чи зменше кишеню свою?
Не піде любов з його серця,
Бо він її має одну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2024
автор: Grace