ДИКТАТОР
Потвори нас в спокої не лишають
І атакують нас зі всіх боків,
Горять будинки, люди в нас страждають,
Цілком уже диктатор озвірів.
Нам хто поможе звіра зупинити?
Нам хто поможе ірода здолать,
Щоб ми могли й надалі в МИРІ жити
І сльо́зи щоб гіркі не проливать?
Атака за атакою роками,
Могилами рясніє в нас земля,
Ракети вражі защораз над нами,
Такі розваги вбивці-мosk@ля.
На жаль, мету диктатор не міняє,
Йому ніхто, як бачим, не указ,
Дає вказівки, нищить, спопеляє,
Убивчий мотлох запуска на нас.
Уваги ні на що він не звертає.
Диктатор скаженіє не на жарт,
Радіє, що людей в нас убиває,
Й то не низький в потвори був цей старт.
Він родить все з великого розгону,
Нема для нього зовсім перепон,
Диктатору, на жаль, немає скону,
Тому що не людина це, а й клон.
18.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР