Сала мандри

Ми  забили  свиночку
І  в  нас  багато  сала.
Сала  того  частиночку
На  ринку  продавала.

Купив  шмат  якийсь  дід.
Я  рада,  що  продала.
А  дід  відніс  сусіду,
А  я  того  не  знала.

Сусід  той  сало  те,
І  я  того  не  знала,
Своїй  сестрі  несе.
Сало  помандрувало!

Та  сЕстра  сало  славне
Для  когось  не  жалкує,
Несе  рідненькій  мамі.
Сало  усе  мандрує!

Та  мама  мене  знає
І  ним  мене  вгощати.
Своє  сало  вбачаю.
Пройшов  час  мандрувати.

Шмат  того  сала  з*їли
Й  почали  грати  в  нарди.
Про  різне  гомоніли.
(  Такі  от  в  сала  мандри).

У  нас  ще  свиночка  росте,
Сальця  у  ній  не  мало.
На  базар  знов  понесем
Й  пошлем  у  мандри  сало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: artur gladysh