Доля приносить, що не чекав,
Падаєш головою з сідла коня.
Біля розбитого корита став,
Гра викидає тебе, як гравця.
Те, що сталось, дивує надто,
Подібне ніколи не мало бути.
Враження, що згубив манатки,
Як збагнути, що сталось, суті.
Думав, подібне тебе обмине,
Збою не було у твоїх планах.
Долі криза твоє щастя жене,
Стрімко впав радості планер.
14 березня 2024 р.
(кінець циклу)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Володимир Кепич