[b]Ні, не зима наповнила хандрою,
Не мокрий сніг впереміжку з дощем.
І не ворон клуби над головою…
Тоді чому весь час на серці щем?
Чому заснути через думи важко,
А як проснешся – радості нема.
Чому журба застрягла в серці в`язко
Виною в цьому точно не зима.
Це стан, коли не сила рахувати
Скільки забрала ця війна життів.
Як взгалі реальність цю сприймати…
Коли щодень Герої на щиті…
Варитись важко у думках киплячих,
Такий болючий цей життєвий вир.
Молімось, люди, за Героїв наших…
За Україну, Перемогу й мир.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Любов Іванова