Постукай тихо у моє вікно,
Залиш на ньому найрідніший дотик,
Відчую вранці я твоє тепло
І зрозумію ті душевні ноти.
Захопить згадка, понесе у світ
І звісно почуттів тих не згасити,
Вже стільки пролетіло дивних літ,
А серце не стомилося любити.
І не забула, серце зберегло,
Оті п'янкі та неповторні миті,
Ось, бачиш, посміхнулося чоло
Ромашками білявими у житі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик