ЩОБ МИ НЕ ЛИЛИ СЛЬОЗИ
Тривога знову в нас звучить,
Летять бляшанки вражі,
Усі ми дуже хочем жить,
То ж ЗСУ – на стражі.
Ми молим Бога за життя
І спокою благаєм,
Летить до нас з боліт сміття,
Яке ми прибираєм.
Це вправно робить ЗСУ,
Летить цей мотлох роєм.
За що – не знаємо й чому
Нам все дається боєм.
Тривога страх усім несе –
В бляшанках вбивча сила,
Яка вбива і нищить все,
І все заполонила.
Безпечних місць немає в нас,
Орда нас скрізь шукає,
Живемо ми в страшний цей час
І ворог нас вбиває.
Ні дня немає без тривог,
Ні миті – без загрози.
Щоб з тим сміттям і ворог здох,
Щоб ми не лили сльо́зи.
17.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР