Псалом 5. Наймилосердніша

             “Заспівай  в  мені  Цар-дзвоне,
             на  маківці,
             язик  у  осерді
             біле  –  біле
             червоне  –  червоне
             а  все  милосердніше!”
Боже,  де  Ти?  –  хочу  к  Тобі  прихилитися!
Чую  спів  –  я  ж  співець  Твій  і  голосник…
Боже,  хочу  співати  у  Тебе  навчитися!
Отче,  Христе,  розв'яжіть  мені
                                                         серця  язик!!
             “Заспівай  в  мені,  Цар-дзвоне,
             на  маківці,
             язик  у  осерді
             церква  –  церква
             закони  –  закони
             а  все  милосердніше!!
А  з  Марією  –  наймилосердніше!!!  
 
Мати  Божа  –  тисячу  раз  пізнав  –  наймилосердніша!..
От,  почули,  які  дала  крила??
Вічний  поміччю  –  в  Трійці  святий  Миколай!..
Це  Твоя,
Твоя  сила  у  Небо  злетіла,
Боже  Слави!  Христе!
                                                       допомагай!..
Слава  Божа  пером  золотим  нас  
                                                       прикрила…
Слава  Божа  в  нас  душі  нетлінним  життям  
                                                       осінила!
             “Заспівай  в  мені,  Цар-дзвоне,
               на  маківці,
             язик  у  осерді…”


 …Никне  трава  у  полудень,
ще  й  на  землі  поникає,
Блискавка  й  грім  не  страшать  так  хлопів!
Перед  Тобою  у  трепеті  благоговійно
усіляке  змовкає,
 Царице  Всеєдності!
прийми  цей  у  серці  спів.
О,  як  із  найглибших  сердець  проникаєш    –  
прикрашати  землю  й  Небо,
Єдина,
Духом  в  усьому  усім  і  над  всім!..


Вічністю  віє,
В  серці  вічністю  віє,  віє…
Сильно  вічністю  віє,
збережи  ще  землянам  життя,
Діво  Маріє,  Богородице  Діво  Маріє,
Сльози  серця  летять…
та  вже  не  на  землю  летять!


Трійця  з  Марією  –  в  тиші…
Трійця  з  Царицею  –  в  тиші…
                                                       світ  благоговіє…
ми  є  земля  під  ногами  –  ще  полонені  землі
Діво  у  серці,
                       Властителько!
                                                 серце  Маріє…
які  є  нещасні  голодні  голі  малі…
 
О  Маріє,  о  Солов'їна!  
із  найглибших  сердець
проникаєш    –  
прикрашати  землю  й  Небо,
Єдина,
Духом  в  усьому  усім  і  над  всім!..


                           Тріумфуй,  Маріє!!    –  
                           співа  моє  серце  (двічі)


Всі  квіти  полів    –  
це  серця  на  землі,
летіть  до  Марії!
й  заплачте!  –  ви  Матір,
варто  сказати,  
забули
чи  рідко  пам'ятаєте,  
                                           не  щоднини,    –  
і  зараз  це  бачите!


Хіба  розумні  люди??    –  
Величайте  Її!  співайте
серцем  хвалу!    –  
буде  мало  серцю,  що  любить!!!
Любіте  Її,  величайте  Державу  Її!
 
Правду  казали  святі,  і  я  знаю:
світ  тільки  тому  живий,  що  Марія
                                                                     спасає!..
Подивується  самоприморожений  світ:
“Велика  Мати  християнська!!!”
Велика  Мати  християнська…  бо  
Наймилосердніша…


2000,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович