[i]
«Дай мені почути радість
і веселість —
і зрадіють кості мої…»
(Псалом 50)[/i]
радість життя
до останньої краплі
з серця висмоктали жалі
і безкінечна жура
похмура
підла глобальна гра
наче ми в цьому світі – малі,
наче ми в цьому світі – недужі,
наче ми в цьому світі чужі –
до чужого кореня щепи…
радість життя висмоктана
до дна,
кров у гронах замість вина,
замість домівок – сховища-склепи,
на землях наших пасеться війна,
замість снопів і покосів – окопи…
і в тому є чиясь тяжка вина,
що в цьому світі
замість людей сміються черепи
…омий нас, Отче наш, гісопом
окропи́…
і, як волошки в житі,
бринітимуть в житті
маленькі наші радос-ті
16.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2024
автор: Валя Савелюк