Варвара
Відірвала від темряви Варка шматочок,
По жіночому легко, що і не помітно,
Та віднині хвилини зимової ночі
Нараховують час до весняного світла .
По жіночому тихо прощалась із груднем,
Привітала і січень, бо прийде надовго,
Усміхалася лютому, де буде чутно
В передзвонах синичок зими епілоги.
По жіночому ніжно Варвара просила,
Щоб Святий Миколай, обійшовши пороги,
Залишав подарунки для батька і сина,
Що вернУться невдовзі з теплом перемоги.
12.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2024
автор: Горова Л.