Мова жестів.

(Гумор)

До  Німеччини  поїхав  Василь  та  Наталка,  
Кажуть  там  зарплата  краща  і  гарна  рибалка.
Із  неділю  смакували  баварські  сосиски,
Пили  пиво,  а  до  кави  жували  іриски.  

Захотів  Василь  борщу,  бо  то  справжня  страва,
Каже  жінці:-Навари,  моя  кучерява.
-Добре!  Буде  борщ  тобі,  тільки  купи  м’яса,  
Та  не  просто  якусь  рульку,  а  бери  з  запасом.

Чоловік  подавсь  на  ринок  м’ясо  купувати,  
Кіл  із  п’ять  ребер  свинячих  притягнув  до  хати.
А  Наталка  і  питає:-  Ти  ж  не  знаєш  мову,  
Як  же  німці  зрозуміли  твою  загадкову?

-А  навіщо  мені  мова?  Василь  аж  регоче.
-Зможе  кожен  українець,  як  борщу  захоче!
Світер  зкинув,  показав  свої  ребра  файні
І  зарохкав  як  кабан,  що  живе  у  стайні.

-Ото  диво,  засміялась  з  Василя  дружина,  
-Якщо  буде  твоя  ласка,  йди  до  магазина.
Олів’є  зготую  завтра,  звесели  дівчаток,
Купи  трішечки  ковбаски  і  яєць  десяток.  

17.12.24р.    Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2024
автор: Степан Олександр