Игорь Митров. Из трещин в асфальте льются…

и  з    т  р  е  щ  и  н    в    а  с  ф  а  л  ь  т  е    л  ь  ю  т  с  я    в  а  с  и  л  ь  к  о  в  ы  е    м  е  л  о  д  и  и
раскрашивают  мир  в  синий  цвет  разных  оттенков
все  дети  в  парке  внезапно  становятся  индиго
доказывают  теоремы  решают  уравнения
играют  в  шахматы  и  рано  стареют
видишь  на  голубом  клетчатом  столике
выстроились  стаканчики  с  жидкостью
это  лазурная  водка  для  старых  сизоглазых  шахматистов
они  медленно  вводят  в  бой  фигуры
выстраивают  в  шеренгу  синюю  пехоту
ставят  над  ней  кобальтовых  офицеров
поддерживают  сухопутные  соединения  ультрамариновой  кавалерией
и  дальнобойным  сапфировым  ферзём
но  это  всё  лишь  до  поры  я  знаю
крепость  не  может  держаться  вечно
особенно  если  король  без  глаз  и  без  цвета
я  знаю  я  видел  это  собственными  голубыми
и  когда  падёт  последняя  васильковая  башня
и  бирюзовые  вражеские  войска  словно  вода  хлынут  в  город
исчезнут  мелодии  исчезнут  дети  исчезнут  васильки  оттенки
останутся  одни  серые  трупы  и  серые  трещины
под  чудом  уцелевшим
небесно-голубым

31.08.2024

(Перевод  с  украинского)

Оригинал

і  з    т  р  і  щ  и  н    в    а  с  ф  а  л  ь  т  і    л  и  н  у  т  ь    в  о  л  о  ш  к  о  в  і    м  е  л  о  д  і  ї
розмальовують  світ  у  синій  колір  різних  відтінків
всі  діти  в  парку  раптово  стають  індиго
доводять  теореми  вирішують  рівняння
грають  у  шахи  й  рано  старіють
бачиш  на  блакитному  клітчастому  столику
вишикувалися  стаканчики  з  рідиною
це  лазурна  горілка  для  старих  сизооких  шахістів
що  повільно  виводять  у  бій  фігури
шикують  у  шеренгу  синю  піхоту
ставлять  над  нею  кобальтових  офіцерів
підтримують  сухопутні  з'єднання  ультрамариновою  кавалерією
і  далекобійним  сапфіровим  ферзем
але  це  все  лише  до  пори  я  знаю
фортеця  не  може  триматися  вічно
особливо  якщо  король  без  очей  і  без  кольору
я  знаю  бо  я  це  бачив  на  власні  блакитні
і  коли  впаде  остання  волошкова  башта
і  бірюзові  ворожі  війська  мов  вода  потечуть  у  місто
зникнуть  мелодії  зникнуть  діти  зникнуть  волошки  й  відтінки
залишаться  самі  сірі  трупи  і  сірі  тріщини
під  дивом  уцілілим
небесно-блакитним

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028637
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 16.12.2024
автор: Станислав Бельский