Поодинокий сніг крутило вітром,
Немов рідким витрушувало пухом.
Коти чкурнули в затишок повітки,
А горобців, що не змовкали з літа,
Не чутно ані поруху, ні звуку.
Низьке холодне сонце заховали
Важкезні хмари, що замкнули небо.
Калюж застиглі крижані дзеркала,
Розкидані колесам на поталу,
Ламалися, відлунюючи репом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2024
автор: Горова Л.