В дворі Матвій і Міла
Випробували лід.
Синичка підлетіла,
Їм мовила: «Привіт!»
- Привіт, - дівча сказало.
Брат на порозі сів.
- Я змерзла. Хочу сало.
- А я б насіння з’їв, -
Зізнався тут горобчик,
Що всівся біля них.
Це вчув, всміхнувся хлопчик.
Сорока до малих
Підкралась. «А я кашу
Із проса чи вівса
Подзьобала би вашу».
«Я б фрукт до дзьоба взяв.
Але сухий лиш хочу,
Без цукру. Цукор – б’є!»
- Харчі ці дам охоче!
У домі вони є! -
Мовив Матвій пташатам
Й побіг швиденько в дім.
Міла за ним до хати
Метнулася. «Ходім
До кухні. Там матуся.
Вона нам дасть усе,
Що треба нашим друзям».
Дала. І правда це.
Корми Матвій і Міла
Птахам поклали в дім.
Крилаті все поїли,
Подякували їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)