переграють мене у вино
і напоять тебе вдосталь мною
так пізнаємо ми все одно
один одного із головою
сивина а чи біс у ребро
чи обман то не так вже й важливо
бо ніхто не відчує добро
доки з ним не учиниться диво
ось і муза вернулася знов
мовчки сіла на битім порозі
а в очах в неї дивна любов
від людей хто любити не в змозі
жаль звичайно що з ними утрьох
нам тіла й наший дух не з’єднати
в цьому світі яким править Бог
і де Ним установлені ґрати
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2024
автор: Щєпкін Сергій