Від "АББИ" до УКРАЇНИ (пазл 56)

-  Але  ж  б'ють  мене  так  сильно  !  Шкіра  вже  лущиться  !  Синці  на  латках,  ого  !  Вони  здуріли  чи  як  ?  -    захеканий  футбольний  м'яч  вкотре  скаржився  своєму  колезі  "по  нещастю"  на  власне  "побиття"  однією  дуже  працьовитою  командою.    
-  Для  цього  ми  зроблені.  Це  ж  "Динамо"  !  Кияни  такі.  Жодної  поблажки  нікому  не  дають.  Самі  виснажуються,  опоненти  -  ще  більше.  Й  мусимо  терпіти...  -  гукнув  інший  копаний  чорно  -  білий  предмет...  -  Думаєш,  мені  легко  від  їхніх  постійних  тренувань  ?  Вже  пора  йти  на  базу,  а  вони  залишаються  відточувати  удари  по  воротах,  виконувати  кутові,  карні,  навіси,  простріли  вздовж  отої  металевої  рамки  яка  магнітом  притягує  вболівальників  йти  на  стадіони...  Їхній  наставник  пояснює  і  теж  бере  активну  участь  у  цьому  процесі.  От,  наприклад,  біжить  разом  з  іншими.  Його  наздоганяє  лікар  команди  й  також,  біжучи,  доповідає  головному  про  функціональний  стан  кожного  спортсмена.  Кумедна  картина,  скажу  тобі.  
-  Але  вперті  настільки  і  мотивовані  !..
-  У  них  тренер  Лобановський.  Максималіст  !Цим  все  сказано.  Постійно  записує  у  зошит  якісь  цифри,  форму  підопічних,  нові  методи  навантажень.  У  нього  сильне  інженерне  мислення.  Колись,  коли  ще  сам  грав  доволі  непогано,    славився  "сухим  листом",  пізніше  разом  із  однодумцями  створив  "дрім  тім"  "Динамо  -  75".  Гадаю,  він  -  геній.  Хоча  отримує  частенько  на  горіхи  від  одіозного  центру.  
-  Знаю  -  знаю...Вони  зараз  у  чемпіонаті  с  р  с  р  лідирують.  Їх  московити  переслідують  з  так  званого  "Спартака".
-  Ну  і  що.  Відбувся  матч  наприкінці  травня  і  виграли  тоді  кияни  у  команди  Бєскова  2  -  0.
-  У  них  навіть  прізвища  тренерів  походять  від  нечистої  сили.  
-  Є  таке.  Пригадую  як  Бєланов  головою  блискавично  відправив  мене  у  сітку,  що  охороняв  Дасаєв.  
-  Чеченець  ?
-  Ага.  Виступає  сяк  -  так.  Гав  часто  ловить,  але  за  збірну  беруть  на  догоду  москві.  
-  Менше  з  тим.  Ось  -  ось  почнеться  новий  європейський  розіграш  Кубка  Володарів  Кубків.  
-  КВК  ?  Щось  знайоме.  Гадаєш,  нашим  там  щось  "світить"  ?
-  А  чому  б  ні.  Колектив  молодий  амбітний  згуртований.  Майстри  появилися  надто  цікаві,  хочуть  доказати  усім,  що,  власне,    вони  вміють  і  можуть.
-  Нещодавно  Блохін  першим  (і  як  з'ясувалося  згодом  -  останнім)  забив  200  голів  у  внутрішніх  змаганнях  вищого  дивізіону.
-  Бачив.  У  Харкові  це  сталося  у  грі  з  "Металістом"  21  серпня.  З  пенальті.  Хотілося  кращого  ефекту  від  цієї  події.  
-  Банальний  одинадцятиметровий  забудеться,  а  здобуток  лишиться  назавжди.  Еге,  кращих  за  українського  нападника  немає  у  всій  футбольній  історії  с  р  с  р.  
-  Точніше,  радянського  нападника...
-  Добре  знаєш,  як  я  не  люблю  слово  "радянський".  А  ще  колись  лютував  бузувір  однофамілець  його,  що  у  страшні  тридцяті  за  наказом  тирана  знищував  українців  і  не  тільки....  
-  Який  ти  прискіпливий  до  всього...
-  Який  вже  є,  мене  б'ють,  не  буду  мовчати...  
Раптом  несамовитий  рев  трибун  перебив  спортивну  бесіду  двох  безпосередніх  свідків  запеклих  баталій.  
-  Глянь,  голландці  забивають  нам  !  Йой  !  Другий  влітає  від  голови  голови  їхнього  височенного  форварда  !  
-  Спокійно.  Ще  є  трохи  часу.  Може  хоча  б  один  відіграють.  
-  Дем'яненко  таки  обдурив  захист  місцевого  "Утрехта"    і  точно  в  кут  поклав  "банку".  
-  Я  казав  !  Тепер  матч  -  відповідь  у  Києві  !  
-  Та  що  це  таке  діється  ?  Знову  забили  нам  !  8  хвилина  гри,  як  так.  Зберіться,  хлопці  !
-  Блохін  !  Яремчук  !  Заваров  !  Євтушенко  !  4  -  1.  Ух  !  Йдемо  далі  !  
А  далі  було  румунське  "Університатя".  Наші  показали  справжні  футбольні  університети,  а  саме  універсальність  кожного  не  залежно  від  амплуа  та  колективну  швидкість.  Матч  на  виїзді  закінчився  внічию  2  -  2  (  двічі  відзначився  Заваров).  Вдома  кияни  розгромили  румунів  3  -  0  (Рац,  Бєланов,  Дем'яненко)  і  пробилися  до  чвертьфіналу  престижного  міжнародного  турніру,  котрий  мав  відновитися  у  березні  наступного  1986  року.    
-  Слухай,  мені  здається  наше  "Динамо"  стане  цьогорічним  чемпіоном  країни  рад.  Той  переслідувач  "Спартак"  втрачає  очки  раз  за  разом.  
-  Почекай.  Треба  з  ленінградським  "Зенітом"  не  програти.  
-  Є  !  Точніше  Євтушенко  забиває  і  нічия  1-  1  робить  український  клуб  недосяжним  у  таблиці  перегонів  !  
-  Плюс  Кубок  у  фінальному  поєдинку  з  донецьким  "Шахтарем"  виграли  2  -  1  !  Золотий  дубль  !  
-  І  це  не  все  !  Захисник  Анатолій  Дем'яненко  -  найкращий  гравець  цього  сезону  !  Бачив  його  рейди  -  прориви  по  краю  поля  вглиб  оборони  суперників  ?  Це  щось  дивовижне,  мов  трактор  через  болота  напролом  !  А  "динамівці"  -  дублери  перемогли  у  своїй  віковій  категорії.  Оце  так  рочок  видався  урожайний  !  
-  Вірю  у  требл  !  
-  Я  теж  !  Весна  прийде,  не  встигнеш  оглянутися.  Знову  будуть  нас  лупити  оті  дебелі  футболісти.  
-  Хай  луплять,  аби  лиш  Київ  здобув  перемогу  у  Європі  і  показав  хто  чого  варта.  
"Ось  і  підійшов  до  свого  логічного  кінця  перший  тайм.  Результат,  як  кажуть,  на  табло.  Тож  побажаємо  нашим  мужнім  хлопцям  не  збавляти  темпу  і  продовжувати  ще  більше  обстрілювати  ворота  затятого  суперника...  Тим  паче  численні  глядачі  палко  підтримують  український  клуб..."  -  коментатор  у  навушниках  Сергій  Дерепа  глянув  на  свій  годинник  і  попив  водички.  Другий  тайм  обіцяє  бути  ну  дуже  непростим  й  непередбачуваним.  

 
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2024
автор: Мандрівник