[b][i]Cин запитав у батька якось раз:
- Яка найменша річ у світі?"
Зітхнувши батько без прикрас
Сказав: - Людське життя. У цвіті
Лиш починаєш жить, а вже старий...
- А фізик каже електрони...
А що найдовше ти відкрий?
-Людське життя... Давно, зпокону
Відомо - робиш безліч помилок,
І їх не розгребуть онуки...
- Географ каже, що лиш той урок
Коли не маєш де подіти руки
- А найдорожче, тату, що тоді?
- Людське життя, звичайно, сину...
Бо тільки й згадуєш дні молоді,
А повернуть не можеш ні хвилину...
- А найдешевше, тату, тоді що?
- Людське життя - не варте й пені
Його на нуль міняють як ніщо
Й не втримаєш його у жмені...
- З історії казали - труд рабів...
А найскладніша теорема?
- Людське життя: коли б не сів
Доводиш щось і чогось треба
- Ні тату, математик про Ферма
Нам твердив довго безупину...
А найпростіша клітка, де вона?
- Людське життя... Не знай причину
Чому нема, ні вікон,ні дверей.
Ні вартових, ні провожатих,
А скільки вже недоспаних ночей
Та виходу нема із справ початих...
- Ні, тату! В біології не так!
- Та в біології ж клітина...
Так відповісти ти на все мастак,
Коли запитує дитина...
11.12.2024
❤️
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2024
автор: AKM