Політ вві сні чи наяву,
Любов що душу покорила,
Сліди мов янгол на снігу,
Це все тобі дарують крила.
Де молодість ключами б’є,
Гуртує разом дух і сила.
Там розум радість пізнає,
Від цього виростають крила.
Посіяні в одну ріллю,
Що буйно так заколосила,
Коли на сцені я стою,
То відчуваю свої крила.
Хоча з роками визнаю,
Стає сильніш земне тяжіння.
Вже не літаю, та люблю
Крилате юне покоління.
11.12.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2024
автор: Степан Олександр