Дмитрий Лазуткин. Перекур

тишина  прячется  за  тяжёлыми  дверями
которые  нельзя  открывать
чтобы  
не  спугнуть  её
не  устрашить  
не  сделать  невозможной

мальчик  с  разбитым  носом  и  раздавленной  любовью
однажды  возьмёт  в  руки  автомат
и  не  захочет  расставаться  с  ним
пока  его  не  разбудят  вспышки
и  железные  хрущи  над  лесополосой

сожалеть  об  утраченном  и  не  верить  в  завтрашний  день  –
эту  науку  мой  народ  изучал  годами
и  теперь
семеро  храбрых  
проходят  сеанс  экстремальной  терапии  
в  вырытой  на  скорую  руку  траншее

каждый  из  них  вспоминает  девушку  по  имени  надежда
каждый  надеется  что  она  забеременела  от  святого  духа

впереди  мины
так  что  лучше  не  наступать
позади  
прошлое  и  нежность
с  рыжими  длинными  волосами

они  пренебрегают  приказами  и  предостережениями
садятся  в  круг  и  передают  друг  другу
бутылки  с  энергетиком
курят  американские  сигареты
ну  её  на*уй  эту  армию  говорит  один  из  них
получу  боевые  и  уеду  за  границу
буду  свободным  человеком
буду  работать  таксистом  в  барселоне
купаться  в  море  и  трахать  мулаток  

бойцы  смеются
и  разлетаются  на  куски
с  войны  никто  не  возвращается  живым
никто

11.12.2024

(Перевод  с  украинского)


ПЕРЕКУР

тиша  ховається  за  важкими  дверима
які  не  можна  відчинити  
аби  
не  сполохати  її
не  злякати  
не  унеможливити

хлопчик  з  розбитим  носом  і  розчавленою  любов’ю
одного  разу  візьме  до  рук  автомат
і  не  захоче  розставатися  з  ним
допоки  його  не  розбудять  спалахи
і  залізні  хрущі  над  лісосмугою

шкодувати  за  втраченим  і  не  вірити  в  завтра  –
цю  науку  мій  народ  вивчав  роками
тож  тепер
семеро  відважних  
проходять  сеанс  екстремальної  терапії  
у  виритій  нашвидкоруч  траншеї

кожен  з  них  згадує  дівчину  на  ім’я  надія
кожен  сподівається  на  те  що  вона  завагітніла  від  святого  духа

попереду  міни
тож  краще  не  наступати
позаду  
минуле  і  ніжність
із  рудим  довгим  волоссям

тож  вони  нехтують  наказами  і  пересторогами
сідають  у  коло  і  передають  один  одному
пляшки  з  енергетиком
курять  американські  сигарети
ну  її  ***  цю  армію  каже  один  з  них
отримаю  бойові  і  звалю  закордон
буду  вільною  людиною
працюватиму  таксистом  в  барселоні
купатимуся  в  морі  трахатиму  мулаток  

бійці  сміються
і  розлітаються  на  шматки
з  війни  ніхто  не  повертається  живим
ніхто

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028364
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.12.2024
автор: Станислав Бельский