Намагалася вишня
зловити гуляку вітер
Заплітала у пишне
волосся пахучі квіти
Лоскотала гіллям
його неслухняні коси
Уявляла весілля
якого не бачили досі
Вишня і Вітер, Вітер і Вишня
Він такий мужній а вона ніжна
Вибрав найкращу з усього світу
Вітер і Вишня, Вишня і Вітер
Його з розуму зводив
Запах один її квітів
Він такої вроди
Не бачив ніде у світі
І блукати почав
Лиш навколо, лиш поруч з нею
У бездонних очах...
листя пестив, пелюстки лелеїв
Вишня і Вітер, Вітер і Вишня
Він такий мужній а вона ніжна
Вибрав найкращу з усього світу
Вітер і Вишня, Вишня і Вітер
А вона вагалась
віддати йому всі пелюстки
Хіба йому мало?
мені ж без пелюсток пустка?
І зірвався вітер
понісся кудись під небо
Вишня вся у цвіті
та поруч не той хто треба
Вишня і Вітер, Вітер і Вишня
Були разом ми, стали колишні
Наче за мить обсипались квіти
Вітер і Вишня, Вишня і Вітер
І зловити його
не судилося більше вишні
Той погас вогонь
мрії стали уже торішні
І дозріють плоди
не скуштує він ягідќи
І роси-води
не поп,є він з її листків
Вишня і Вітер, Вітер і Вишня
Були разом ми, стали колишні
Наче за мить обсипались квіти
Вітер і Вишня, Вишня і Вітер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2024
автор: MC_Yorick