Червоніє Україна
від краю до краю
Летять дрони, а сирени
Вовком завивають...
А діточки, як квіточки,
З жаху заніміли .
В коридорі, між двох стінок,
Уроки учили.
Наші діти вже не плачуть
Тихенько говорять.
Світло гасне, світ не бачить
Україну в горі...
Україна червоніє,
Палає на Сході
Ніхто сказать не посміє
моск@л&ві - годі!
Світ засвічує ялинки,
Різдво зустрічають.
Українці й українки
Від бомб помирають.
У Європі феєрверки,
Всі міста - святкові.
К@т з кр&мля все не нап'ється
Дитячої крові...
Сліпі й глухі можновладці,
Німі і пихаті.
Знайте, орки будуть завтра
І у вашій хаті.
Якщо буде у вас хата,
а не попелище...
Як прийде вас "визволяти"
Клятий моsк@лищ&.
Підніміться і звільніться
Від нечисті, люди!
Бо інакше, вам ніколи
Прощення не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: majra