піт на твоїй спині
дихає гарячим чорноземом
вуста обвітрені й сині
ощасливлені осінніми грозами
вбирають солоні сльози
пальці згрубілі й вологі
міряють пульс лісовим струмкам
зриваючи їх на стогін
за годину впаде туман
за дві — сіль ковтне океан
вовки покидають лігво
голодні очі проведуть тебе домів
ноги рятуються бігом
залишаючи позаду гнів
і стежку багряних слідів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: Дарія Борисович