Пише баба Василина
Листа Миколаю:
-Зранку шостого числа,
Тебе виглядаю.
Всі подушки обшукала
На ліжку старому,
Досі мацаю рукою
У пір’ї м’якому.
Чи забув де я живу,
Чи цукерки шкода?
Я і хвіртку відчинила,
Чекала з города.
Цілий рік була я чемна,
Слухалася діда.
Працювала до схід сонця,
Він спав до обіду.
Якщо втрапила до списку,
Хто був неслухняний.
Де ж лозина?
Подарунок
бабин дерев’яний?
Я не проти покарання,
Бо це модно нині…
…я в сорочці… дід із заду…
Б’є мене по спині…
Розігралася уява,
Зашарілась баба…
Вибачай, святий Микола,
Затухла лампада.
Ну нічого зачекаю,
Є ще дві неділі.
Дев’ятнадцяте прийде…
Твоє слово в силі?
Як не знайду я цукерок,
Чи гілку дубову…
Гріх візьму, піду із церкви,
У свідки Єгови!
6.12.2024р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2024
автор: Степан Олександр