*****
До нас уже прийшла весна,
Та точиться іще війна
Украй жорстока і страшна.
О, доки буде йти вона?
Не зна, ніхто цього не зна,
Та зна, що скінчиться вона,
Коли ми переможем в ній,
Прогнавши ворогів в край свій
Із нашого уже навік,
Щоб не було війни повік,
А мир у нашому краю
Був завжди, як і у раю.
Ми переможемо, й прийде́
Мир світлий, що до нас вже йде
І вдень, і уночі, щомить.
У грудях серце ще щемить,
Бо точиться страшна війна,
Та, як настане, як весна,
Мир, буде серце лиш радіть.
Мов сонце, буде ніжно гріть
Мир серце наше, душу теж.
І радості не буде меж
Так, як блакитним небесам
Вгорі. Всміхнеться доля нам.
Ми жити будемо людьми
Щасливими. У цьому ми
Й не сумніваємось. Цей час,
Який невпинно йде до нас,
Ось-ось настане й буде вік.
Війни ж не буде більш повік.
Євген Ковальчук, 07. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2024
автор: Євген Ковальчук