«Як останній -- люстро…»

***

Світ,

Як  розбите  люстро

І...

Сіється-віється,..

Сиплеться  --

Через  сито,  все

І...  всі,

Але  не  бачиться  цього  --

Воочію,

Бо...

Не  так  все  просто,

Коли  пелена  здобутків

Затуманила  наш  розум..,

А  духовність  втрачена

Дуже  глибоко

У  гонитві  за  кавалком  

Хліба,

Який  став  поперек  горла,

Коли,

Як  болючий  факт  --  

Зрозуміли  ми,

Що  всі  летимо

У  глибоку  яму

Переосмислення

Свого  життя,

Як  дійсність  омани

Насущного  --  вже

І  тепер,

Де  вихід  рятунку  один  --

Предків  віра  ,

Як  той  стимул  життя,

Що  дасть  нам  мудрість,

Як  останній  --  

Самопожертвою  всього  свого,

У  єдності  духом  --

Воскресіння...
_________________________________________
09.12.2024;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Про  таємницю  оновлення  Духу,  як  зміст  життя  --  читайте  тут  за  посиланням  :::

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016909

Частина  2  :::

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016910

Дві  частини  одного,  як  світоч  таємниць  Мольфарів  святої  України,  що  відроджують  знання  Предків  по  волі  Всевишнього...  
-----------------
Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2024
автор: MAX-SABAREN