як не слухав новин та пішов і спиляв
грушу
членував до ноги бо зігрітись авжеж
мушу
засвербіло в душі та хіба та душа
справжня
а як справжня в іржі лиш даремно мене
дражнить
піст надворі ятрить вимагає свого
тіла
вихвалявся за мить зрозумів що не є
цілим
з ким ужитись не міг як піти до того
сватом
не шкодуючи ніг настигаючи свій
фатум
безбережний катрен мені виділив one
піксель
я його сюзерен і заражена ним
бікса
безбілетний водій що до прірви спішить
рано
будівничий надій било дзвона і честь
храму
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2024
автор: Щєпкін Сергій