Обороняємо грудьми
Всі ми свій рідний край,
Бо жить щасливими людьми
В нім прагнемо украй
Всім серцем і душею теж.
Жорстока ця війна
Ще точиться у нім, та все ж
Мине у нас вона,
Коли здобудемо у ній
Ми перемогу всі
Ув Україні дорогій
У всій її красі.
Настане світлая ця мить.
Й радітиме без меж
У грудях серце, що щемить
Іще, душа з ним теж.
Та точиться іще війна
Жахлива та страшна,
Нехай уже й прийшла весна
Прекрасна, чарівна.
Ми боремося, рідний край
Боронячи від тих,
Хто знищити його украй
Бажа. Немає в них
У грудях серця. Камінь лиш
У грудях в них лежить.
Я й не збагну, як можна лиш
Із ним на світі жить.
Вони ж лиш нищать все, що є
У нашому краю,
Та він із нами їм дає
Все ж відсіч у бою.
Мине війна. І ми у ній
Все ж переможем. Мир
Тоді усіх нас візьме в свій
Такий прекрасний вир.
Євген Ковальчук, 07. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Євген Ковальчук