Війна


Моя  країна  у  вогні,
Бо  точиться  війна
Насправді,  а  не  уві  сні.
Жорстока  вкрай  вона.

Ні  крапелини  співчуття
Не  має  у  собі
Вона  до  лю́дського  життя.
Зійшлись  у  боротьбі

Супроти  лютих  ворогів,
Що  вторглися  в  наш  край,
Як  ще  за  давнішніх  часів,
Яким  настав  вже  край,

Держави  нашої  сини
Їй  вірні,  доньки  –  теж.
Хоробрії  украй  вони.
Сміливості  цій  меж

Нема,  як  синім  небесам.
Зіткнулись  у  бою
Із  ворогами  сам  на  сам  
Вони  всі  за  свою

Державу,  що  лише  одна
У  них  на  світі  цім,
Як  мати.  Точиться  війна
У  нашім  дорогім,

Коханім,  рідному  краю.
Та  їй  настане  край.
І  житимемо,  як  в  раю,
Ми,  свій  звільнивши  край

Від  ворогів  усіх  своїх.
Прийде́  кінець  біді  –
Війні,  коли  не  стане  їх
У  нім,  лише  тоді.

Відомо  нам  це.  І  тому
Долаємо  ми  їх,
Мов  світло  сонячне  пітьму,
Доклавши  сил  усіх.                                                    



Євген  Ковальчук,  07.  03.  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Євген Ковальчук