Відкрий долоню. У душі-озерці
Відкинь усі загати, без жалю́.
Прислухайся в цю мить… Співає серце
Простий мотив, що я тебе люблю.
Кохання те, що броду не питає,
Так хоче ніжність пити із долонь!...
Воно в цю мить між душами витає,
В очах, у тілі, в серденьку – вогонь!...
Ця наша зустріч – подарунок неба,
Між берегами невагомий міст,
Що вів мене крізь сутінки – до тебе,
У кожнім русі бачив інший зміст,
Отой, що всі підвалини хитає,
Той, що збирає сили до весни,
Що дозволу ні в кого не питає,
Чарує ночі, дні мої, і сни!...
Отож, відкрий долоню і загати,
І дай дорогу сонцю, і весні,
Заборони мені про все мовчати!...
Чому ж твої долоні крижані?...
05.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: Ірина Лівобережна