Війна ще йде у нас.
Украй вона страшна,
Адже жалю не зна.
Її минає час.
Ми боремося в ній
Супроти ворогів –
Нещадних тих катів –
В країні дорогій.
Ми боремось щосил,
Щоб їх перемогли
Й щасливими жили,
Став мирним небосхил
Над нами й був ним вік,
Війни ж, що нині йде,
Війни, що край веде
Наш, не було повік
Уже. Нам пощастить.
Ми переможем в цій
Війні украй важкій.
Прийде́ ця світла мить
У всій своїй красі
В наш край. І будем жить
Кожнісінькую мить,
Усе життя ми всі
У мирі, щасті теж,
Бо й щастя з ним прийде́,
Коли війна пройде́.
Не буде щастю меж.
Воно, неначе квіт,
В нас буде виростать
І пишно розцвітать
На весь цей білий світ,
Де живемо всі ми
І дишемо щомить,
І серце стукотить,
Тому що є людьми.
Євген Ковальчук, 06. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: Євген Ковальчук