Душа, що прагнула пера,
У кожнім слові освятитись,
Навчитися в житті любити,
Віддавши крихітку добра.
Або й не крихітку, а все,
Навіщо їй ці всі багатства,
Цураючися святотатства,
Бо інші цінності несе.
Словами тішиться у віршах,
Вона сповідується людям,
І почуття чиїсь розбудить
Не сподіваючись на гірше.
Так воно є і завжди буде,
Але нещирість то є - гріх,
Душа слова дарує людям,
Щоб в серці залишити слід.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2024
автор: синяк