Напів наповнений стакан з водою.
Чи повен пів? Чи пів порожній?
Тримаючи його рукою,
Земний, тут тимчасовий, подорожній
Тестує якість існування
У той відміряний всім нам мізерний час
Волею долі поселивши нас
На цій планеті, що в світах одна,
Чи ж вип'є чашу кожен з нас до дна?
При чому тут вода?
При чому тут стакан?
Він розуміння додає, що той дурман,
Що нищить нас, заходячи у тіло,
Щоб нас не гріло, а боліло,
Коли тримаємо в со́бі весь рій проблем,
Де вже фактично стоїмо, а не ідем.
Якщо з проблемою стакан
В руці тримати, та недовго,
То й рішення прийде
(пізніше безумовно)
І буде місце спо́кою й прозрінню,
Радості теплій і терпінню.
Якщо ж тримати той стакан в руці з пів днини,
Рука затерпне і лихі години
Вас вимучать, при тій самій проблемі,
Та вибір все ж ще є
Й в цій непростій дилемі -
В со́бі тримати?
Може відпустити?
Повірте, час покаже,
Що з тим всім робити.
Якщо ж стакан проблем
Тримаєте в со́бі постійно,
То мучите нутро уже надійно.
Рука болить, німіє тіло,
Проблеми важчі, серце заболіло,
Світ посірів, зайшло за обрій Сонце
Й безвихідь стукає в віконце...
Проблеми не тримайте, відпускайте,
Відомо, що від нервів вся біда,
Прийде весна, зігріє літо,
Пройде зима, минуться й холода...
26.11.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2024
автор: Олекса Терен