Крізь часу плин і далечінь широт
Летять думки під гуркіт громовиці
Про те, як нам позбутися ординців,
До помсти їм закликати народ
За кожен дім, зруйнований ущент,
За муки неньки і її дитяти,
За руки, ноги, що боєць утратив,
За кожну рану і дочасну смерть.
Кипить, гримить, вогнем горить війна,
Тож згарища руді на кожнім кроці,
Де тисячі у кров’янім потоці...
Дай, Боже, щоб закінчилась вона!
30.11.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2024
автор: Ганна Верес