На землю лягає м’якенький сніжок,
Зірки запалили небесний вінок.
І тиша чарівна в цю ніч настає –
Святий Миколай вже до діток іде.
Несе він дарунки крізь хмари і сни,
У торбі пакунки: дитинко, візьми.
На пле'чах у нього все сяйво ясне',
А в серці — любов, що цей світ не мине.
Він знає, хто слухав, хто вчився любити,
Хто друзів умів від біди захистити.
Для кожного в торбі знайде'ться дарунок:
І мрії, і щастя, й нови'й поцілунок.
Він ходить тихенько з зорі до зорі,
Де в ліжечках сплять усі дітки малі,
Кладе під поду'шки всім гарні дива –
Ляльки, шоколадки, і мрії, й слова.
Святий Миколай – це не просто казки,
Це віра у диво, що йде крізь віки.
Це символ добра, що у серці горить,
Це світло, яке не згасає й на мить.
Тож в ніч чарівну', коли все завмирає,
У кожного серце теплом розквітає.
Святий Миколаю, змахни ти рукою,
Нам всім принеси ти і миру, й споко'ю.
Хай дітки ніколи не плачуть ві сні,
Лунають хай всюди веселі пісні.
І світ стане кращим від див і тепла,
Святий Миколаю, врятуй нас від зла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А