***
Перегортаю сірі простирадла.
(Гряде зима, тож має бути сніг).
І темінь цю, мов тінь від листопада,
змете білінь з утоптаних доріг.
Аби пройти своє з усіх чистилищ,
придуманих і явних, тет-а-тет,
у той момент, коли найменше сили
і врізався найгрубший пірует.
Та той, хто знав грозу і хитавицю,
та той, хто повз багнюкою у храм,
не дасть на відсіч демонам правицю
і не роздасть відпущене катам!
Усе, як є, усе, як має бути...
Ще трохи сірих, вичахлих тонів.
Гряде зима, тож снігові редути
уже гармати зводять білянІ.
4.12.24 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2024
автор: Леся Геник