Для розваги, якось раз,
Я придумав котобас.
Підібрав усе детально,
Мама каже - геніально!
Уявив колеса й лапи,
Очі, хвіст, кермо, двигун,
Щоб нікого він не дряпав -
Колесатий муркотун.
І не босий і не взутий,
Омина затори вмить;
То колесами покрутить,
То на лапах побіжить.
Як не можеш з нього злізти -
Допоможе він хвостом.
Буде де лягти і сісти,
Хоч одному, хоч гуртом.
Всі сидіння з обігрівом
Линька тільки навесні.
Хочеш - заколише співом,
А не хочеш - значить ні.
Будеш їхати у тиші -
Антизвук і антишум.
Головне щоб сірі миші
Не прийшли коту на ум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2024
автор: Лада Квіткова