Зима прийшла, Різдво не пройде повз,
Чиясь дитина іграшками грає,
- Куди ж журавлик без крила заповз?
Ти бачиш, мамо – він вже не літає.
У серці мами сльози через край,
— Ти не сумуй, дитинко, то нічого.
До тебе скоро прийде Миколай
І принесе журавлика нового.
І доня тихо іграшки складе:
- Мені так сумно через Миколая.
Він до Марійки й Петрика прийдé,
Та він не зна, що їх уже немає.
Давай наліпим янголів для них?
Для кожного, хто відлетів до неба.
І крила зробим з мотузків лляних,
А подарунків їм уже не треба.
Нехай Святі, що ходять по хатах,
Не гатять часу, хай нароблять чуда.
Щоб ні ракет не було, ні війни.
А я за всіх їх слухатися буду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: Лада Квіткова