Від щастя втікати для жінки,
Скоріш необачність обрати,
Тепер почуття всі відтінки,
Почують відвічні сонати.
Ось тільки, мов кинута в морі,
Вона попливе одиноко,
Її інтуїція знову,
Ламає майбутнє жорстоко.
А доля така хитромудра,
Знаходить причині притулку,
Лиш часом, відтоді забута,
Розкаже... обходила згубу.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: liza Bird