Прикрість життя - марне,
Життя потрібно цінувати.
Навіть як доля душу мне,
Не треба стріл прокляття.
Радіти сонцю, що сходить,
Квітці простій, яка цвіте.
Пташці, що швидко ходить,
Смакувати яблучко золоте.
Велика радість є із малих,
Як з потічків велика ріка.
Люби з собою поряд живих,
Згадуй себе завжди юнака.
11 березня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: Володимир Кепич