Тепле – крізь холод. Кристали – медузами,
Сонце вплелось? Чи блищало від камер щось?
Краплі минулого – вистигла паморозь,
Втомлених двох усміхнутись примусили.
Міцно тримається гілки присипане.
У підсвідомість вривається кри́хтами:
Блиск обираємо… Часто не тих-то ми!
Розчарування – ожогами-схлипами.
М’якість холоне. вдирається про́сивінь,
Пристрасті гаснуть, проміння байду́же нам.
Зимними сонцями очі примружимо,
Жар незбагненний – під кригою носимо
З літа? Чи з осені?
Про́сивінь - паморозь, іній.
/дактиль/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: Білоозерянська Чайка