В нас в тузі преглибокій
І душі, і серця,
Що втратили мир, спокій,
Бо ще триває ця
Війна, яка не має
Ні краплі співчуття,
Війна, що відбирає
Безціннеє життя,
Яке одне-єдине
У кожного із нас.
Не буде ж більш, як сплине
Його невпинний час.
Однак війні байдуже
Так, як і ворогам,
Котрі жорстокі дуже.
Ми ж боремось, хай нам
І важко вкрай. Долаєм
Ми ворогів своїх
І все ж таки здолаєм
Із вами ми всіх їх.
Тоді війна, якая
Ще точиться у нас,
Війна, що вкрай важкая,
Мине. І мирний час
Настане. І тривати
Він буде цілий вік.
Війна ж лиш розривати
У грудях серце ввік
Не буде, бо не буде
Її уже повік,
Як край наш весь здобуде
Все ж перемогу. Вік
Ми житимемо в мирі
Насправді, а не в сні,
І радісні, і щирі
Співаючи пісні.
Євген Ковальчук, 05. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: Євген Ковальчук