Гірким я став..,
А був пристойним врешті
Тривким на смак,
Неначе сіль з Плоєшті.
Та то в минулому-
Хоч ніде правди діти,
Немає сенсу про запас
Марміти гріти.
Бо спраглі духи
Вже відчули радість,
В лялькових амфорах
Життя як меншовартість!
Бо хтось вже вкрав ключі
Від справжніх сил і
Тепер шукати їх в наш час
В піснях Сивіли!
Тепер чекати на цілунки від лелеки
Що порятунком стануть нам
Як смерть Сенеки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: bloodredthorn